Головна » Статті » Досвід роботи вчителя історії » Методичні рекомендації |
У категорії матеріалів: 6 Показано матеріалів: 1-6 |
Сортувати за: Даті · Назві · Рейтингу · Коментарям · Переглядам
Підготовка вчителя історії до уроку |
Учительське дослідженняДослідницька діяльність учнів науроках історії та суспільствознавчих дисциплін
Межова – 2014 Анотація Автор щиро сподівається, що представлена в цій статті інформація виявиться корисною широкому колу вчителі Стаття присвячена комплексному вивченню дослідницької діяльності - вищій формі самоосвітньої діяльності учня. Метою статті є аналіз формування науково-дослідницьких вмінь у школярів , як процесу складного і довготривалого. У роботі розглядаються ключові етапи виховання юного дослідника. Автор дає узагальнену характеристику основних видів дослідницької діяльності учнів. Узагальнюється практичний досвід вчителя по розвитку дослідницьких та пізнавальних вмінь . Стаття підводить деякі підсумки вивчення дослідницької діяльності, згідно яких проведення наукових досліджень у школі доцільно поєднувати з розвитком творчої особистості , він має стати його кінцевим результатом. |
Міністерство освіти і науки Дніпропетровська обласна державна адміністрація Департамент освіти і науки Відділ освіти Межівської районної державної адміністрації Межівський аграрний ліцей-інтернат
Учительське дослідження Дослідницька діяльність учнів на уроках історії та суспільствознавчих дисциплін
Вчителя історії та правознавства Великої Тетяни Петрівни
Межова – 2014 Анотація Автор щиро сподівається, що представлена в цій статті інформація виявиться корисною широкому колу вчителі Стаття присвячена комплексному вивченню дослідницької діяльності - вищій формі самоосвітньої діяльності учня. Метою статті є аналіз формування науково-дослідницьких вмінь у школярів , як процесу складного і довготривалого. У роботі розглядаються ключові етапи виховання юного дослідника. Автор дає узагальнену характеристику основних видів дослідницької діяльності учнів. Узагальнюється практичний досвід вчителя по розвитку дослідницьких та пізнавальних вмінь . Стаття підводить деякі підсумки вивчення дослідницької діяльності, згідно яких проведення наукових досліджень у школі доцільно поєднувати з розвитком творчої особистості , він має стати його кінцевим результатом.
ВСТУП Процес пізнання - це процес переходу від найпростіших моделей світу до більш складних . Дитина повинна розвиватись і навчатись кожної миті, не помічаючи цього. Необхідно, щоб безперервно відбувалась різноманітна пізнавальна дослідницька діяльність. Вона повинна бути спільною з учителями, батьками, іншими дітьми. Як тільки зникає зацікавленість, натхнення, подив, то одразу починають панувати лінощі та примус. Труднощі у навчанні стають нездоланними , і дитина, яка була старанна і дисциплінована, виявляється не здатною до подальшого набуття знань та навичок. Дослідницька діяльність - вища форма самоосвітньої діяльності учня формування науково-дослідницьких вмінь у школярів - процес складний і довготривалий. |
Система відбору учнів для науково-дослідної роботи.Виступ Великої Т.П.вч.вищ.кв.кат.,ст. вч. на семінарі заступників директорів Межівського району в МАЛІ (вході круглого столу з учнями)(26.03. 2015) |
Виховання творчої особистості засобами креативної освіти. Виступ вчителя історії Межівського аграрного ліцею-інтернату Великої Т.П.
|
ПРОВЕДЕННЯ КВЕСТ-ГРИ НА УРОКАХ СУСПІЛЬСТВОЗНАВЧИХ ДИСЦИПЛІН. Методичні рекомендації. Велика Т.П.Вчитель вищ.кв. кат. ,ст.вч. Починаючи з кінця ХХ століття швидкість людського життя наростає з надзвичайним розмахом, прискорюючи темп світової історії. Освіта у своїй змістовій частині не завжди встигає за технологіями, що швидко змінюються. Сьогодні дедалі більше кажуть про те, що місія сучасної освіти полягає у тому, щоб допомогти виховати громадян, які зможуть жити й продуктивно працювати у суспільстві, яке стає динамічнішим і складнішим. Школа має допомогти молодим людям зорієнтуватися, обрати життєві орієнтири, усвідомити сутність і перспективу динамічних, багатокультурних, глобальних змін, освоїти їх і здійснювати протягом усього життя. Аналіз світового досвіду показує, що причина поширення компетентнісного підходу у системах освіти різних країн лежить швидше в соціальній сфері, а не в освітянській і не в педагогіці. Причина полягає в тому, що в умовах інформаційного суспільства, у якому стрімко застарівають знання про світ, необхідно не стільки передавати учням суму тих чи інших знань, скільки навчити їх здобувати ці знання самостійно, уміти користуватися ними для вирішення нових пізнавальних і практичних завдань, тобто навчити бути компетентними. Кожні 5-6 років виникають і стають затребуваними цілі галузі професійної діяльності. Це вимагає від людей високої мобільності. Невипадково відоме гасло “Освіта на все життя” перестало бути актуальним і на сьогодні заміняється гаслом “Освіта через усе життя”. Кожен випускник школи має бути готовим до того, що йому все життя доведеться вчитися: опановувати нові матеріали, нову техніку, нові технології роботи, підвищувати свою кваліфікацію, здобувати додаткову освіту. |