Виховання творчої особистості засобами креативної освіти.

    Виступ вчителя історії  Межівського аграрного ліцею-інтернату

                                           Великої Т.П.

• Наш час – це час суттєвих змін у науці, техніці, інформаційному середовищі, освіті. Суспільству потрібні люди, які здатні приймати нестандартні рішення, вміють творчо мислити. Тому одним із пріоритетних напрямків політики нашої держави є турбота про обдаровану та талановиту молодь, її творчий, інтелектуальний, духовний та фізичний розвиток. Як зазначено у Національній доктрині розвитку освіти, «Держава повинна забезпечувати … розвиток творчих здібностей і навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості» .
• Отже,  центральною ланкою  навчання є створення оптимальних умов для розвитку загальних навчальних здібностей учнів і їхнього творчого потенціалу. У зв'язку з цим перед кожним учителем стоїть завдання виявити, закріпити у школярів  потяг до творчого самовираження, а також створити всі необхідні умови для їхнього подальшого розвитку
  • Одним із вирішальних чинників розв’язання цих завдань є розвиток творчої особистості засобами креативної освти. Що ж таке креативність?

• 
• За схемою 1 бачимо, що термін «креативність» має подвійне значення: творчість і створення. Але треба пам’ятати, що творчість не завжди дає творчий результат, а креативність веде до створення творчого продукту.   
• Поняття «креативність» у контексті психологічного знання набуло значення на поч 50 – х рр ХХ ст. Піонером в області креативності вважають Дж. Гілфорда, який ототожнив поняття креативності та творчого мислення.
• Засобами креативної освіти можемо називати ті методи,прийоми,форми,моделі та технології навчання,що базуються на шести параметрах креативності:
• Здатності до знаходження і постановки проблеми;   
• Здатності  до генерування великої кількості ідей;
• гнучкості – здатоісті до продукування різноманітних ідей;
• оригінальності – здатність відповідати на стимули нестандартно;
• здатності удосконалювати об’єкт, додаючи деталі;
• здатності розв’язувати проблеми, тобто здатність до аналізу та синтезу.

Розвивати творчі здібності особистості можна по-різному.

 Окремі учні (обдаровані) переважно самостійно тренують свої задатки, щоб розвинути їх у здібності, і удосконалюють свої здібності, щоб вони стали творчими. Але для розвитку творчих здібностей більшості школярів важливою є саме роль учителя. Завдання педагога - управляти процесами творчого пошуку, йдучи від простого до складного: створювати ситуації, що сприяють творчій активності та спрямованості школяра, розвивати його уяву, асоціативне мислення, здатність розуміти закономірності, прагнення постійно вдосконалюватися, розв'язувати дедалі складніші творчі завдання.

Для себе прийнятною вважаю таку модель творчої особистості учня:

І єдиним, на мою думку, найефективнішим засобом досягнення мети є використання креативних засобів  навчання.

Саме тому я зупинилась на вирішенні науково – методичної проблеми " Виховання творчої особистості засобами креативної освіти ».

 Виховання творчої особистості учня неможливе без права вчителя на власну творчість, на пошуки своєї технології, яка відповідає його особистісним якостям.

• Творчість є необхідною складовою праці вчителя. Без неї неможливий педагогічний процес. Специфічна за своєю суттю творчість педагога має багато спільного не тільки з художнім, але й із науковим. Учитель дає науковим фактам, гіпотезам, теоріям ніби нове життя, відкриваючи їм шляхи до розуму і серця своїх учнів.
• Творчість - необхідна умова становлення самого педагога, його самопізнання, розвитку і розкриття як особистості. Творчість, розвиваючи здібності, формує педагогічну талановитість учителя.
• Таким чином, педагогічна творчість має дві сторони: творчість самого організатора навчально-виховного процесу учителя і творчість учнів як необхідна умова удосконалення вчителя і розвитку творчих можливостей дітей.
• Учитель як суб'єкт креативної освіти має володіти творчим  мисленням  і здатністю до творчої діяльності.
• На основі аналізу психолого-педагогічної літератури (роботи Ю.П. Азарова, Ю.К. Бабанського, О.О. Бодальова, В.І. Загвязінського та ін.) можна сформулювати найважливіші якості вчителя, що сприяють успішній творчій діяльності:
• здатність до нестандартного рішення;
• пошуково-проблемний стиль мислення;
• уміння створювати проблемні, нестандартні навчальні і виховні ситуації;
• оригінальність у всіх сферах своєї діяльності;

• Основна ідея засобів креативної освіти полягає у відмові від механічного перенесення знань від  вчителя до учня, також у проблемно-пошуковій діяльності учнів, які йдуть шляхом наукового дослідження до формування проблем, гіпотез, пошуку шляхів їх розв’язання, формування понять та їх пояснення.
• Учитель здійснює супровід учнів, дає певні рекомендації, спонукає їх до творчої діяльності, демонструє певний спосіб дій.
• Креативне навчання передбачає також і індивідуально-орієнтовану роботу вчителя з учнями.
• Першочерговою задачею є розвиток у школярів здібностей до самостійного формування нових знань, умінь, способів дій.
• Головним фактором креативного навчання є ініціативність учнів. При цьому учень із об’єкта педагогічного впливу перетворюється на суб’єкт спілкування. Він відповідає за свою діяльність так само, як і вчитель за свою.

  Засобами креативної освіти формують один із найважливіших аспектів креативності – креативне мислення – один із видів мислення, що характеризується створенням суб’єктивно нового продукту та новоутвореннями в самій пізнавальній діяльності  з його створення. Новоутворення стосуються мотивації, мети, оцінок.

 Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу креативних технологій навчання. Багато з них варті уваги сучасного педагога, який прагне дати якісний рівень знань, зробити урок цікавим, досягти максимального взаєморозуміння і співпраці між вчителем і учнем.

Пропоную розглянути декілька методичних прийомів і завдань до них, які сприяють розвитку креативного мислення.

Їх можна застосовувати на уроках.

 Перефразовуючи вислів "Як назвеш корабель, так він і попливе", на практиці впевнилась: як почнеш урок, так він і "пройде". Тому велику увагу приділяю організаційному моменту. Організаційний етап кожного уроку покликаний створювати атмосферу довіри та доброзичливості, забезпечити нормальну зовнішню обстановку та психологічний настрій учнів на роботу.

 У своїй педагогічній практиці нерідко використовую розминки для мотивації навчання, для ненав’язливого формулювання мети і завдань уроку.Наприклад «учнівський прогноз»,«асоціативний кущ».

• На етапі актуалізації опорних знань використовую « Зняття штучних обмежень».
• Під час опису подій чи процесів виникають штучні обмеження, які треба відкинути під час пошуку рішень. Головне – розуміння того, що будь-які припущення можуть підлягати сумніву.
• а) показуємо учням частину малюнка, тексту, а другу частину вони інтерпретують;
• б) даю історичний диктант, у якому учням треба відновити відсутні поняття,терміни,дати.
• в)учні старших класів отримують завдання відновити причини історичної  події,що настала.
• Під час перевірки домашнього завдання можна користуватись

    «Пошуком альтернатив».Разом з дітьми прагнемо винайти найбільшу кількість різних рішень певної історичної події. Наприлад, проблемне запитання «Чи можливо було уникнути Другої Світової війни?Як би відбувався світовий розвиток у цьому випадку?

Пошук альтернатив може не дати результату, проте замість прийняття найбільш ймовірного варіанту виробляється звичка шукати інші можливості.

•  З метою активізації пошуку альтернатив, висуваємо учням обмеження – деяке фіксоване число альтернативних шляхів підходу до ситуації.  
• Наприклад,гра «Пантоміма». Учень мімікою зображає якусь ситуацію із життя історичної особи  чи моделює  ситуацію. Учні класу вгадують завдання. Така гра активізує фантазію всього класу та є ефективною у 7 – 8 класах. Наприклад, зобразити героя національно-визвольних змагань,одного з князів періоду Київської Русі.

В своїй роботі я спираюсь на інтерактивні форми (робота в парах, групах), як спеціальну форму організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Часто використовую різні форми роботи в парах: ,«Взаємоінтерв'ю", " Учень-учитель ", " Взаємоперевірка".

 Під час засвоєння нового матеріалу використовую наступні методи: дослідницький (старша школа), частково – пошуковий (основна школа); пояснювально – ілюстративний (на етапі підготовки дослідження)

• Важливою проблемою є те, що учні розглядають знання, як щось застигле, що треба просто вкласти в голову. Такі учні не будуть мислити творчо, поки учитель не створить творчої атмосфери, яка сприятиме активному залученню учнів до процесу навчання. А для цього треба дозволити дітям вільно розмірковувати, робити припущення, встановлювати їхню очевидність або безглуздість.(Методичны прийоми «Займи позицію»,«Маю думку»).
• Намагаюсь у своїй роботі застосовувати оптимальні інтерактивні технології, які б проектували креативні якості особистості учня: фантазію, натхнення, ініціативу, нестандартність, непересічність, наявність власної точки зору.(Естафета ідей ,мікрофон,імітаційні ігри: »Якби я був мінстром освіти»,«Сьогодні я римський імператор»,«Якби я був археологом»)
• Саме здатність осмислювати виучуване, виділяти основне сприяє виробленню вмінь свідомо застосовувати знання на практиці.
• На уроках застосовую такі стратегії, як: ," Продовж розповідь " ,аналіз історичної події, "Мозковий штурм", "Метод ПРЕС",,"Дерево рішень" та ін.
• Подобається і мені ,і учням створення сенкану (сенкен, синквейн)для кращого розуміння термінів та понять,його можна використовувати ,як фрагмент домашнього завдання.
• Моїми власними методичними здобутками є « Правило праої руки»-для вірного переведення року в століття і навпаки та» Сскладання визначення терміну згідно опорної схеми».
• На уроці шляхом інтеграції вказаних вище технологій прагну розвивати креативне мислення ,яке завжди діалогічне, тобто передбачає дискусії передовсім між тими,  хто навчається(«Ким є для мене гетьман І. Мазепа –зрадник чи герой?»
•  Під час диспутів немає правильних (неправильних) відповідей, є різні позиції, різні точки зору. Відбувається своєрідний обмін знаннями, колективний відбір змісту.(«Чи виправданою була адміністративно-командна система управління в СРСР?» Але завдання учителя - переконати учнів прийняти той зміст, який він пропонує з позиції наукового знання

• Серед багатьох методів роботи у технології ОЗН, які стимулюють інтерес учнів до нових знань, сприяють розвитку дитини через розв’язання проблем і застосування їх у конкретній діяльності, застосовую метод проектів.
• В основі проекту лежить дослідження певної проблеми, що передбачає високий рівень творчої активності учнів. Адже відбувається відхід від традиційної форми уроку, надається свобода у виборі теми, методів, форм роботи.
• Теми для проектів, що виконували мої учні, обиралися ними виключно за бажанням. Тобто опрацьовувався матеріал, який викликав у ліцеїстів зацікавлення. З учнями 5 класу ми презентували проект «Моя легенда про походження назви Межова» ,учні 6 класу підготували проект(Я живу на вулиці,що носить ім*я...»,творча група створила проект „Заснування населеннх пунктів Межівщини ”,учні 11класу працювали над проектом «Порівняння систем освіти у провідних країнах сучасного світу» . Діти оформлюють результати роботи у вигляді доповідей, публікацій, буклетів, мультимедійних презентацій.
• До того ж, використовую власні мультимедійні презентації на уроках
•  Це викликає живий інтерес в учнів, покращує процес засвоєння матеріалу, унаочнює пізнання, сприяє розвитку творчих здібностей.
• Учні працюють як над короткочасними, так і над довготривалими проектами. Так, впродовж року учні 9 класу працювали над створенням навчально-пізнавального портфоліо "Творчий звіт про мої досягнення під час вивчення історії рідного краю».

• У процесі педагогічної діяльності я прийшла до висновку, що саме моделювання,імітаційні та неімітаційні ігри, розв’язування та складання історичних задач, самостійна пошукова  робота, дослідно-експериментальна діяльність, участь у семінарах і диспутах, робота над проектами сприяють формуванню творчої особистості.
• У кожній навчальній темі  можна створити умови для креативної діяльності.
• За опитуванням учнів, найбільшу перевагу вони надають роботі у групах та парах, що сприяє генерації різнопланових думок та ідей (іноді неймовірних

•  Не із кожного учня можна «зробити» креативну особистість.
• Креативне навчання – це процес постійної співпраці вчителя та учня.
• Виміром креативності під час вивчення історії може бути виконання різнорівневих тестів, участь у семінарах і тижнях історії та правознавства, проектній діяльності,роботі в МАН.

• Під час роботи я зіткнулася з факторами, які заважають прояву креативних (творчих) здібностей:
• недостатній розвиток певних задатків учнів;
• наявність таких особистісних рис, як схильність до конформізму,
• острах виглядати смішним у своїх судженнях та діях,
• побоювання робити рецензії на відповіді чи дії інших учнів із-за відплати;
• завищена оцінка значущості своїх власних ідей;
• конфлікт двох типів мислення: критичного та творчого.
• Подолати вищезазначені труднощі можна створенням в пізнавальній діяльності учнів ситуації успіху та відчуття правильності виконання задачі, що досягається наявністю відповідної мотивації, певним рівнем емоціонального збудження.
•  І все ж таки  засоби креативної освіти дають можливість виховати в учнів:
• високий рівень соціальної і моральної свідомості;
• пошуково-проблемний стиль мислення;
• розвинені інтелектуально-логічні здібності (вміння аналізувати, обґрунтовувати, пояснювати, виділяти головне тощо);
• проблемне бачення;
• творчу  фантазію, розвинену уяву;
• специфічні особисті якості (сміливість, готовність до ризику, цілеспрямованість, допитливість, самостійність, наполегливість, ентузіазм);
• специфічні ведучі мотиви (необхідність реалізувати своє "я", бажання бути визнаним, творчий інтерес, захопленість творчим процесом, прагнення досягти найбільшої результативності в конкретних умовах праці);
• комунікативні здібності;
• здатність до самоуправління;
• високий рівень загальної культури.
• Разом з тим,слід зазначити,що проблема формування творчої особистості , розвитку його креативності сьогодні повною мірою не вирішена.
• Але вважаю, що все ж  мені теж є з чого порадіти. Адже мої учні неодноразово здобували перемоги у олімпіадах і конкурсах, працюють над підготовкою науково-дослідницьких робіт МАН. Та ці заслуги я, в першу чергу, адресую їм, а не собі, а віддачі шукаю у повазі, щирому ставленні, творчій співпраці та взаєморозумінні .

• Отже, у процесі своєї роботи я переконалася, що лише вдала інтеграція сучасних педагогічних технологій інтерактивного,особистісно-орієнтованого, проектного навчання на основі постійного розвитку креативного мислення учнів дасть змогу розвивати творчі здібності, а значить, і формувати творчу особистість учня.