Головна » Статті » Досвід роботи вчителя історії » Виховні заходи

Єдиний урок "Гриміли бої в Придніпров`ї"

Урок 

Тема«  Гриміли бої в Придніпров`ї »

 Мета:

  • розширити знання учнів про Велику Вітчизняну війну, про людей, що боролися за рідний край,  наслідки війни-агресора, патріотизм воїнів;
  • сприяти формуванню історичної пам’яті, вихованню громадянських почуттів учнів, повагу до ветеранів;
  • виховання в учнів почуття любові і вірності своїй Батьківщині;
  • сприяння розвитку почуття патріотизму, як інтегративної риси особистості, прагнення бути свідомими громадянами своєї держави;
  • утвердження позиції особистої відповідальності кожного за долю свого Придніпров’я , свого народу , своєї держави, виховувати почуття патріотизму та національної самосвідомості.

Обладнання: фото – та відеоматеріали про ВВв ,  комп’ютер, мультимедійна презентація, свічки.

 Понятття: Батьківщина, ветеран, патріот, захисник, громадянин, історія, ветерани війни

Епіграф

Ми знову прийдемо до вічного вогню…

 Із нами прийдуть і онуки й діти,

 Щоб ветеранам до землі вклонитись,

 Щоб вшанувати їхню сивину.

 (М. Нагнибіда)

 

Хід уроку.

І. Оргмомент.

ІІ. Повідомлення теми та завдань уроку.

ІІІ. Основна частина уроку.

 

 (Звучить аудіозапис «Повідомлення Левітана про початок війни»)

Учитель

 Неділя  22 червня 1941 року, мирний день відпочинку, обернувся довгими роками страждань…
            22 червня 1941 року… Догорав рожевий світанок в обіймах спраглої ночі, він пив теплу росу із трав і замріяно слухав мелодію шкільного вальсу…
(мелодія вальсу переривається повідомленням Левітана про війну)

 Двадцять друге червня 1941 року – це перший день Великої Вітчизняної війни. Саме з нього бере Друга світова війна свій відлік довжиною у одну тисячу чотириста вісімнадцять кривавих днів і ночей…

На території України  війна не припинялася 1225 днів і ночей – з 22 червня 1941р.  по 28 жовтня 1944р.

Більш ніж у 100 населених пунктах України точилися особливо запеклі бої. У боях на нашій території взяло участь 54 армії збройних сил СРСР.

 По всій території  України точилися кровопролитні бої. Саме в Україні вирішувалася доля  Другої світової війни  в Європі.

Протягом  січня в Україні було проведено радянськими військами 13 наступальних та 2 оборонні операції. Великі бої точилися за кожен дім. Війна не припинялася  ні на годину. Кожного

року все менше стає тих, хто переміг фашизм і завоював цю велику  Перемогу. Довгими дорогами війни, крок за кроком, вони її наближали.

(Звучить пісня: « Перемога»).

Учень

Спочатку довелося відступати. З німим докором  дивилися люди вслід відступаючим військовим частинам. На кого ж вони їх залишають? Хто захистить жінок ,дітей?

Та настав  довгоочікуваний перелом у ході війни. Першу велику перемогу було здобуто під Сталінградом.

(На фоні пісні « Ты же выжил солдат» учні  декламують)

Учень

Потім були інші битви, жорстокі з великими втратами: битва на Курській дузі, бої за Київ, форсування Дніпра, велика Проскурівська битва, бої за Севастополь, Одесу, Тернопіль. Рідко перепадали бійцям солодкі хвилини перепочинку.

Високу ціну заплатила Україна за Перемогу та визволення  Європи від фашизму . А ще слід додати мільйони інвалідів, вдів, сиріт, скалічені людські душі, зламані долі..

Учень

У роки війни багато наших воїнів уславили свої імена  безсмертними подвигами.

За роки війни українські воїни одержали 2, 5 млн. орденів та медалей за хоробрість і відвагу, 2072 воїнам присвоєно звання Героя Радянського Союзу, 32 –двічі Героя Радянського Союзу, Івану  Кожедубу-тричі.

Високу ціну заплатила Україна за Перемогу та визволення Європи від фашизму . А ще слід додати мільйони інвалідів, вдів, сиріт, скалічені людські душі, зламані долі…

Дорогою ціною заплатила Україна за здобуту Перемогу.

Учитель

 Розповідь ведеться під презентацію «Війна очима фотографа»
 фоні пісні «Священная война».  

Мільйони людей забрала Велика Вітчизняна війна. Це важко усвідомити. Смерть однієї людини - це трагедія. А коли мільйони... Загиблим не болить. У живих продовжують кровоточити рани: у ветеранів, які втратили своїх друзів-однополчан, рідних і близьких, душі, які простріляні похоронками, у рано посивілих дітей війни, які не побачили своїх батьків і пережили пекло окупації.

         Давайте ознайомимось з історичною довікою про визволення нашої області та міста Дніпропетровськ, який було визволено 25 жовтня 1943року , а всю нашу область звільнили лише в лютому 1944 року.

Учень.
22 вересня 1943 року  частини Південно -Західного фронту під командуванням генерала армії Малиновського Р.Я. , звільнивши в своїй смузі лівобережну частину Дніпропетровської області , вийшли до річки Дніпро на ділянці від Амур- Нижньодніпровська до затоки Плоска Осокорівка .

24 вересня вийшли до Дніпра в смузі від с.Карнауховка і вище за течією , частини Степового фронту під командуванням генерала армії Конєва І.С. Відповідно до наказу Верховного Головнокомандування вони почали підготовку до форсування Дніпра.

На межі Кіровоградської та Дніпропетровської областей Дніпро форсували підрозділи 37-ий армії генерал -лейтенанта Шарохіна М.Н.

У ніч на 28 вересня передові десантні групи 62 гв. ст. дивізії генерал -майора Мошляк , форсувавши Дніпро , зайняли плацдарм в районі села Мишурин Ріг і Куцеволівка , а 92 гв. ст. дивізії в районі с.Деріевка Кіровоградської області.

У наступні дні на плацдарм , на цій ділянці були переправлені частини 110 гв. с. дивізії і188 с. дивізії. У районі с. Мишурин Ріг була переправлена ​​10 гв. повітряно -десантна дивізія і 1-ий механізований корпус генерал -майора Соломатіна .

У результаті багатоденних запеклих боїв плацдарм був значно розширений .

За героїчні подвиги, здійснені в боях на даному плацдармі , вищої нагороди були удостоєні 116 осіб.

У районі села Мишурин Ріг у двох братських могилах поховано - 950 осіб , в їх числі три Героя Радянського Союзу : Виноградів , Денисов , Юдін.

Учень

Нижче за течією Дніпра форсувала Дніпро 7-а гвардійська армія генерал лейтенанта Шумилова М.І. , вона першою на території Дніпропетровської області розгорнула бойову операцію з форсування Дніпра. У ніч на 25 вересня 1943 р. в районі села Бородаївка форсували Дніпро підрозділи 72 гв. с. дивізії генерал -майора Лосєва А.І. , а в районі с. Домоткань 78 гв. с. дивізії - генерал -майора Вагіна Л.І.

Бої на цій ділянці були особливо запеклими. Фашисти докладали всіх зусиль, щоб скинути частини 7-ої гв. армії в Дніпро. Але в ході бойових дій плацдарм був значно розширений і з'єднаний з плацдармом 37 Армії , в районі с.Мішурін - Ріг .

До складу 7-ої гв. армії входили:

 24 гв. ст. корпус генерал -майора Васильєва Н.А. :

    73 гв. ст. дивізії - Козака С.А.

    78 гв. ст. дивізії - Вогіна Л.І.

    48 гв. ст. дивізії - Корченко Г.Н.

    25 гв. ст. корпусу - генерал -майора Саджуліна :

    72 гв. ст. дивізії - генерал -майора Лосєва А.І.

    81 гв. ст. дивізії - генерал -майора Миколаєва С.Г.

    53 гв. ст. дивізії - генерал -майора Овсієнко А.Є.

    49 ст. корпус - генерал -майора Терентьєва Г.Н.:

    15 гв. ст. дивізії - генерал -майора Василенка Є.І.

    213 ст. дивізії - генерал -майора Буслаєва І.Є.

    28 ст. дивізії - генерал -майора Буктіновіча М.Н.

 

У районі бойових дій армії в селах Бородаївка , Домотконь , Дніпровокам'янка , Правобережне , Заполички , Мости - 22 братських могили , в яких поховано 3059 чоловік.

Звання Героя Радянського Союзу удостоєні 201 осіб.

Саме з цього плацдарму в середині жовтня 1943 частини 7-ої гв. , 37 армій і 5-ої гв. т. армії генерал -лейтенанта Ротмістрова почали наступ в напрямку на Кривий Ріг і глибоко вклинилися в розташування ворожих військ , сприяючи якнайшвидшому звільненню обласного центру м. Дніпропетровська.

Учень

Важливе значення у звільненні м. Дніпропетровська та м. Дніпродзержинська мав плацдарм у районі села Сошіновка Верхньодніпровського району (зараз села немає , воно на дні водосховища ) і села Аули Криничанського району.

Тут форсували річку військові частини 57 армій генерал -лейтенанта Гагена Н.А. , 36 гв. ст. дивізії - генерал -майора Ушакова О.Г. і 41 гв. ст. дивізія генерал -майора Цвєткова К.Н. і частини 46 армії генерала Глаголєва В.В. - 236 ст. дивізії - полковника Фесина І.І.

У подальшому на цей плацдарм були переправлені 223 с. дивізії - полковника Суханова М.А. , 31 ст. дивізія - генерал -майора Богдановича П.К. , 353 ст. дивізія - генерал -майора Колчука Ф.С. , 394 ст. дивізія - полковника Лисицина А.І.

23 жовтня 1943 з цього плацдарму і з плацдарму біля с. Військове Солонянського району війська перейшли в наступ і звільнили міста Дніпродзержинськ і Дніпропетровськ.

Звання Героя Радянського Союзу присвоєно в 57 Армії - 39 осіб , а в 46 Армії - 60 осіб .

У районі с.Аули одна братська могила в якій поховано .

У смт . Дніпровське - 3 братських могили - в яких поховано 426 чоловік.

Учень

Перша спроба увірватися в м. Дніпропетровськ була зроблена бійцями 195 ст. дивізії полковника Сучкова А.М. У ніч на 2 жовтня 1943 десантний загін у 52 людини під командуванням старшого лейтенанта Стародубцева Р.В. переправився через Дніпро в районі річпорту . На протязі декількох діб вони вели на правому березі смертельну сутичку з ворогом. У живих залишилися лише ті поранені , які повернулися на лівий берег у першу ж ніч . На території річпорту встановлено пам'ятний знак , поховань немає.

Учень

І тільки в ніч на 22 жовтня 1943 р. в районі м. Дніпропетровська Дніпро форсувала 152 ст. дивізія ( 46 А) - полковника Куліжского П.І. ( Генерал -майор Каруна В.П. , який командував дивізією до цього , загинув при підготовці до форсування ) . Перші десантні групи дивізії зайняли плацдарм в районі Сухачівка - Діївка . У перебігу трьох днів на плацдармі йшли важкі бої за його утримання і розширення .

Одночасно нижче за течією з району с. Чаплі (Придніпровська ГЕС) форсувала Дніпро 39 гв. с. дивізії - генерал -лейтенант Лещініна В.А. ( 8 гв. Ар . Генерала Чуйкова В.В.) . Десантні групи дивізії зайняли плацдарм в районі селищ Лоцманська Кам'янка - Старі Кайдаки , нині житловий масив « Перемога».

З зазначених плацдармів почалося наступальні бої по звільненню міста Дніпропетровська.

25 жовтня 1943 обласний центр був звільнений радянськими військами.

За форсування Дніпра і визволення м. Дніпропетровська звання Героя Радянського Союзу удостоєно 27 чоловік.

На території м. Дніпропетровська 307 братських та 143 індивідуальних могил радянських воїнів , в яких поховано більше 5 тисяч загиблих в ході оборони та визволення міста .

У районі с. Вовниги - 1 братська могила , поховано 123 чоловік. , В с. Військове : 4 братських могили , поховано 1366 чоловік.

Звання героя Радянського Союзу удостоєно 86 чоловік . Всього за форсування Дніпра і визволення території області звання Героя Радянського Союзу було удостоєно 561 осіб.

(Ст. науковий співробітник Дніпропетровського історичного музею ім.Д.Яворницького Сацута Валентина Максимівна .)

Учень.
 

До тебе, людино, звертаюсь:

Залиш на хвилинку щоденні турботи.

З собою побудь у глибокій скорботі,

Згадай чоловіка, товариша, брата,

Дружину, сестру чи посивілу матір.

 Учень

Перед трагічною хвилиною мовчання

словами говорити неможливо.

Оця хвилина більше нам розкаже,

Ніж тисячі, а чи мільйони слів.

Солдатів подвиг, про який сьогодні

Дізнались ми, не вимовить словами,

А тільки серцем можна це сказати,

Але воно, на жаль, не має мови,

Лиш має біль. І тому я прошу

Солдатів пам'ять вшанувать мовчанням.

 

(Хвилина мовчання)

Учень

У тиші урочистій до Пам'яті йдем,

Що в серці відлунює грізно.

У святому мовчанні над Вічним вогнем

 Схиляється наша Вітчизна.

Уклонимось тим, хто поліг у бою,

Хто покорив землю рідну собою.

Усім поіменно, хто впав у бою,

Хто відстояв нашу свободу.

Згадаємо всіх поіменно,

Серцем згадаємо своїм.

Це потрібно не мертвим,

Це потрібно живим.

  Спогади  ветерана ВВв Ємельянова О.Є., про форсування  Дніпра:

     «Битва за Днепропетровск была очень тяжелая. Особенно форсирование Днепра. Для сотен наших бойцов могучая река и ее берег стали последним пристанищем. Даже кадры фронтовой кинохроники этой операции не дают полного представления о том, что мы пережили. В этом бою полегло много наших солдат, совсем юных и молодых. А было, как у Высоцкого: «Мне этот бой не забыть нипочем, смертью пропитан воздух...» Это наша батарея вместе с минометами, боеприпасами и лошадьми переправлялась на паромах, а пехотинцы - на том, что оказалось под рукой. На лодках, досках, скатах от машин. И все - под беспрерывным огнем вражеской авиации и артиллерии.

Под черную от холода воду с головой уходили, чтобы никогда уже не вынырнуть, люди, лошади, техника. Понтонный мост, который навели первые высадившиеся на берегу саперные группы, к утру следующего дня был разбомблен немецкими бомбардировщиками, и мы вжимались в правый берег, буквально врастая в него, сдерживали одну за другой атаки фашистов, стремившихся сбросить нас в реку. А если пропускали танки, так с тем, чтобы поджечь их сзади гранатами, отсечь от них пехоту и уничтожить. В этом кромешном аду мне довелось быть и заряжающим, и наводчиком - ребят наших полегло в то время очень много.

Но самым радостным и запоминающимся событием было, конечно, освобождение Днепропетровска. То событие, когда мы вошли в город как победители. Если бы вы только видели лица тех людей, которые нас встречали! Город, который 2 года находился под оккупацией немцев, наконец-то был освобожден.

Дата - 25 октября 1943 года - навечно вписана как самое счастливое событие!!!».

 

VІ. Підсумки уроку.

Учитель.       Пройшло вже 70 років із Дня  визволення нашої області. Заколосилися хліби на понівеченій фашистами землі. З руїн піднялися міста, вже не одне покоління народило й виросло в мирний час. І це завдяки нашим ветеранам. Зі святом вас, ветерани війни!

            Учень

За тебе, за мене, за всю Батьківщину,

Хто фронтом звитяги йшов поруч з тобою,

Боровся з фашизмом і гинув у бою,

Хто месником смілим тоді партизанив

І ворога нищив героєм незнаним.

Згадай їх усіх, замордованих, вбитих,

І гідно живи їх життям недожитим!

Учень

Пам’ятаймо , друзі, цих людей довіку,
Тих, хто повернувся і хто поліг в боях.
Тож поклонімось низько до землі їм,
І квітами устелимо їхній тернистий шлях

Звучить пісня «День Перемоги» 

 

Використані Інтернет ресурси:

- http://www.c2n.info/registration/content/ua3943/secs/s40960/vvv1.htm

- http://www.uroki.net/scenar/ukr_scenar31.htm

- http://www.google.com.ua/url?

Категорія: Виховні заходи | Додав: maqna_T (16.05.2013)
Переглядів: 692 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: