в)   квест - пошук  щастя в знаннях.

Як відомо, квест (англ. quest – пошук, пошук щастя / знання / істини, пошук пригод) – інтелектуальне змагання з елементами рольової гри, основою якого є послідовне виконання заздалегідь підготовлених завдань командами або окремими учасниками.

Учні ліцею все-таки діти ,звичайно, вони залюбки підтримують ігрові форми роботи . На мою думку гра-квест та веб-квест - ті форми , які вписуються в технологію методу проектів.

Квест-гра може використовуватися вчителем як під час позаурочної роботи, так і безпосередньо на уроках. На одному уроці провести квест не можливо. Для цього потрібно завчасно спланувати певну тему. Підготовка та проведення таких уроків, як семінарське заняття, учнівська конференція, узагальнення знань можуть бути варіантом застосування, якщо передбачають розв`язання учнем або групою учнів будь-якої значущої проблеми з використанням різноманітних методів, засобів навчання, а також інтегрування знань, умінь з різних предметних областей.

Квест дає змогу сформувати таку важливу якість особистості, як колективізм. Становленню особистості сприяє також необхідність допомогти один одному, оцінювати один одного, критикувати, а найголовніше - нести відповідальність за свою роботу перед собою, своєю групою, всім колективом.

         Метод квест- гри я використовую 5 років . Вперше застосувала цю форму при підготовці до засідання РПМК вчителів історії та "Євровибору України". Тоді вперше був проведений " Євроквест " , як урок-узагальнення до теми  " Євроінтеграція країн Європи в др.п. 20ст." Учасниками " Євроквесту " були учні 11класу та присутні вчителі . Урок вдався та  сподобалося й дітям і вчителям , але мене найбільше вразила їх співпраця, співпереживання, намагання прийти один одному на допомогу, почуття успіху «я теж можу…», «я вмію …».
        Не на всіх уроках можливе  використання квесту , але   варто його застостовувати як доповнення до інших видів прямого чи непрямого навчання, як засіб прискорення росту і в особистому вимірі, і в академічному вимірі.

Квест – це поєднання теорії та практики, постановка певного розумового завдання і практичне його виконання. В цьому вони дуже подібні між собою: і метод проектів ,і дослідження , і квест.

Впровадження у навчально-виховний процес квест-гри базується на використанні учителем різноманітних методів навчання. На мою думку раціональними методичними прийомами під час проведення квест-гри є: метод інформаційної насиченості, дискусія, інформаційна підтримка, “мозковий штурм”, аналіз вибору, морфологічний аналіз, творче рішення завдань, метод часових обмежень, метод інформаційної недостатності, порівняльний аналіз, само презентація, демонстрація,.

Під час квесту я , як учитель:

·                    Координую процес; 

·                    Підтримую і заохочую;

·                    Сама є джерелом інформації ;

·                    Допомагаю в пошуку джерел інформації;

·                    Підтримую безупинний зворотний зв’язок;

·                    Поповнюю свої знання;

·                    Готую школярів до життя.

г) веб-квест проектна форма діяльності в Інтернеті та соціальних мережах 

Веб-квест дає змогу посилити мотивацію до навчання, та дає можливість використання інформаційних технологій. Скориставшись Інтернетом, учні вибирають найрізноманітнішу інформацію, що стосується вирішення даної проблеми. На кінцевому етапі використовують її при складані і оформленні результатів проектів.

        Звичайно, говорячи про сучасні  інформаційні технології не можна оминути увагою мультимедійні засоби  навчання. Мультимедіа – це комплекс апаратних і програмних засобів, що дозволяють користувачеві спілкуватися з комп’ютером, використовуючи різноманітні, природні для себе середовища: графіку, гіпертексти, звук, анімацію, відео.

Однією з поширених форм сполучення мультимедійних технологій з пректною є мультимедійна презентація, що створюється за допомогою програми Power Point .

Сучасна мудьтимедійна презентація –це сукупність текстів, зображень, звуку, відео, анімації й інших засобів представлення інформації. Найбільш ефективним для людського сприйняття вважається використання в мультимедіа-презентації аудіовізуальної інформації, коли людина чує і бачить одночасно. Її особливістю є те, що вона може переглядатись однією або декількома особами, зберігатись на локальному комп’ютері або відтворюватись потоково з мережі [1].

        В 10 класі відбувся узагальнюючий урок у формі «web-quest» на тему «Перша світова війна». Урок відбувався за правилами квесту, а кінцевим продуктом виступала мультимедійна презентація створена в ході виконання завдань.

Таким чином , кожна група отримала завдання дослідити роль відповідної  країни -учасниці   у  війні, та оформити дані у вигляді мультимедійної презентації , використовуючи історичні джерела  розміщені на інтернет-ресурсах та власні презентації про Першу світову війну взагалі. Створені мультимедійної презентації після демонстрації Провідникам квесту  «закачали на історичний ліцейський історичний сайт.

 Пізніше учні 10 класу стали учасниками ще одного  web-quest на  тему «Україна в  роки Першої світової війни та на початковому етапі  революції  ( 1914 - 1917р.р.) ». Метою , якого було відтворити об`ємне історичне полотно подій Першої світової війни та початку української революції  на території України за допомогою сучасних ІКТ.        

На думку багатьох вчителів, вміння педагога ефективно організувати та впровадити роботу в соціальних мережах в навчальний процес є показником високого рівня його професійної компетентності.

Web-quest належить до прогресивних форм освітніх технологій ХХІ століття і є важливим педагогічним засобом формування  компетенцій особистості. Необхідність його застосування  зумовлена тим, що сьогоднішня освіта є сучасником процесу зародження нового світового простору і освітнього включно.

г)  найкращий спосіб вирішити проблему - вирішити її колективно

Впровадження роботи в інтернеті в шкільний урок - це важка, але цікава робота.  Для досягнення результатів потрібна значна кількість часу, а також серйозна самостійна робота кожного члена колективу.

        Невеликий колектив, який працює над груповим проектом, згуртовується, підпорядковуючи свої власні інтереси спільній справі. Як результат - виникає спільний проект, що вирішує певну проблему.

Особливість цієї форми, полягає в тому, що є можливість розглядати предмет вивчення не окремо, а цілісно.
Змінюється роль учня у навчанні: вони є активними учасниками процесу.

 В ході підготовки колективних проектів учні оволодівають не лише навичками роботи з джерелами інформації, спілкування один з одним, учителем, але й співпраці з органами місцевого самоврядування, керівниками архівів, бібліотекарями, набувають упевненості в своїх діях, контролюють свої знання, орієнтуються в інформаційному просторі, реалізують себе як особистість, розкриваючи свої здібності, готують себе до життя.

Як показує досвід ,ті правила ,що поширються на колективну діяльність учнів діють і в середовищі вчителів.

Ми спробуємо реалізувати маленький колективний методичний проект метою , якого є узагальнення побаченого та почутого , його обговорення , створення кінцевого продукту у вигляді «Пазла-баннера».

Висновки

        Я пересвідчилася в тому , що в ході роботи над проектом я не вчу дітей, а лише спостерігаю, відчуваю як вони вчаться, як зростає їх інтелект, змінюється ставлення  до товаришів і самого себе, їх мотивація до навчання.

Великою перевагою проектної діяльності є вміння, яких набувають учні, а саме:

·                    планувати свою роботу;

·                    використовувати різні  джерела інформації;

·                    самостійно збирати і накопичувати матеріал;

·                    аналізувати, співставляти факти ;

·                    приймати рішення, аргументувати свою думку ;

·                    установлювати соціальні контакти (розподіляти обов'язки, взаємодіяти один з одним); створювати "кінцевий продукт" - матеріальний носій проектної      діяльності (доповідь,     реферат, мультимедійну презентацію , опис музейного експонату, екскурсію, репортаж, проспект, сценарій відеофільму, статтю, репортаж,  дизайн, альбома і т.д.);

·                    представляти створене перед аудиторією;

·                    оцінювати себе та інших.

       У процесі дослідницької діяльності в  учнів формуються дослідницькі вміння, які можна розглядати як більш високий, творчий рівень розвитку загальнонавчальних умінь.

Найвжливішими дослідницькими вміннями треба визнати :

·                    вміння бачити протиріччя , формулювати проблему,

·                    ставити мету й завдання дослідження,

·                    вибирати й використовувати методи дослідження,

·                    збирати й аналізувати інформацію,

·                    самостійно планувати діяльність за етапами,

·                    обґрунтувати власну точку зору,

·                    оцінювати власну діяльність.

    Вважаю, що успіх засвоєння учнями нової інформації під час роботи над проектом залежить від добре спланованих етапів роботи та вірно поставленої мети , завдань проекту і бачення результатів (для чого це мені, де я зможу використати та застосувати ці знання).

        Використання проектної технології на уроці та в позаурочний час допомогає учням, які вступили до вищих учбових закладів орієнтуватися в інформаційному просторі, готувати курсові, дипломні роботи, реалізувати себе як особистість.

        Використання мультимедійних засобів  сприяє підвищенню інтенсивності й ефективності процесу навчання; створює умови для самоосвіти та дистанційної освіти, тим самим дозволяючи здійснювати перехід до безперервної освіти; у поєднанні з телекомунікаційними технологіями розв’язує проблему доступу до нових джерел різноманітної за змістом і формою представлення інформації.

 На думку багатьох вчителів, вміння педагога ефективно організувати та впровадити роботу в соціальних мережах в навчальний процес є показником високого рівня його професійної компетентності.

Web-quest належить до прогресивних форм освітніх технологій ХХІ століття і є важливим педагогічним засобом формування  компетенцій особистості. Необхідність його застосування  зумовлена тим, що сьогоднішня освіта є сучасником процесу зародження нового світового простору і освітнього включно.

        Проектна діяльність передбачає роботу в колективі. Така ситуація сприяє становленню, формує соціалізовану особистість, працюючи у команді діти вчаться взаємодіяти один з одним, вирішувати можливі конфлікти, набувати навичок етичного міжособистісного спілкування, брати відповідальність за вибір рішення, аналізувати результати діяльності.

Змінюється роль учня у навчанні: вони є активними учасниками процесу.

 В ході підготовки колективних проектів учні оволодівають не лише навичками роботи з джерелами інформації, спілкування один з одним, учителем, але й співпраці з органами місцевого самоврядування, керівниками архівів, бібліотекарями, набувають упевненості в своїх діях, контролюють свої знання, орієнтуються в інформаційному просторі, реалізують себе як особистість, розкриваючи свої здібності, готують себе до життя.

    Отже, проектна діяльність в колективі , яка наближена до наукового осмислення та узагальнення  за умови організації самостійної діяльності особистості дає високі  результати педагогічної діяльності.

В свою чергу самостійна робота особистості є ефективною умовою свідомого оволодіння суб’єктом навчання необхідними знаннями, вміннями, навичками та безпосередньо впливає на формування соціально-свідомої особистості.

Узагальнивши , можна зробити висновок, що використання методів  проектної діяльності  у поєднанні із засобами ІКТ є важливим способом формування соціально-свідомої особистості.

Література та джерела

1. Алехина Н.В. Индивидуальный образовательный проект как средство самоопределения гимназиста: Дисс. канд. пед. наук. – Оренбург,2000. – 203с

2. Бем И., Шнейдер Й. Продуктивное обучение: слагаемые системы //Новые ценности образования: продуктивное образование. – 1999. – №14. – Вып.9. –С.59-70

3. Божевич Л.И. Познавательные интересы и пути их изучения //Известия АПН РСФСР. – М., 1975. – Вып.73. – С.63

4. Генкал С.Є. Дидактичні можливості індивідуальних освітніх проектів учнів профільних класів //Наук. зап., Сер.: Педагогіка і психологія. – Вінниця, 2005. – №14. – С.15-17

5. Генкал С.Є. Індивідуальні освітні проекти як засіб реалізації пізнавальних потреб учнів профільних класів //Педагогічні науки: Зб. наук. пр. – Суми:ДПУ ім.А.С.Макаренка, 2005. – Ч. ІІ. – С.200-206

6. Генкал С.Є. Самореалізація та самовизначення учнів профільних класів на основі індивідуальних освітніх проектів //Наук. зап. Серія: Педагогіка і психологія. – Вінниця: Вінницький пед. ун – т ім.М.Коцюбинського, 2004. – №11. – С.94-97