Формування соціально-свідомої особистості засобами ІКТ.

а)метод проектів - перспективна технологія навчання            

                   Для  суспільствознавчих дисциплін , на мою думку, найбільш придатні такі проекти:
1) дослідницькі - ці проекти сприяють логіці дослідження і структура їх наближена до справжніх наукових досліджень. Наприклад, у нас діють довгострокові внутрішні колективні монопроекти з відкритою координацією «Моя сім`я в роки Великої Вітчизняної війни», та «Моя сім`я в 60-80-х роках ХХ ст.» близько 8 років. В минулому навчальному році, завдяки цим напрацюванням ми змогли взяти участь у регіональному проекті «Моя родина в історії України».

2) творчі проекти - у них немає детально проробленої структури спільної діяльності але  є домовлення про результати, які плануються та форма представлення. Так , з 2010 року учні 11 класу працюють над внутрішнім груповим творчим монопроектом «Наші випускники» в рамках теми «Соціалізація особистості . Школа» навчальної дисципліни «ЛІС», в ході якого уточнюють списки випускників попередніх років, дізнаються про їх життєвий шлях , їхні досягнення. Досить часто під час роботи використовують соціальні мережі і звичайно отримують потрібну інформацію в ході живого спілкування з батьками , родичами чи друзями наших випускників. Потім ці дані роздруковуються і заносяться до папок-проспектів , які зберігаються в нашій музейній кімнаті . Ми можемо іх використовувати під час  музейно- екскурсійної роботи. Доля наших випускників в постшкільні роки - привід задуматись старшокласникам про своє майбутнє , своє місце та роль в житті суспільства.

3)рольові-ступінь творчості в цих проектах дуже висока, але переважає рольова гра. Результати цих проектів намічаються на початку виконання або вимальовуються лише в кінці. В ліцеї минулого року започатковано довготривалий груповий монопроект "Сам собі- екскурсовод". Методику цього проекту  описано нижче.

4) інформаційні - так як і дослідницькі, інформаційні проекти вимагають продуманої структури, систематичної корекції та координації по ходу роботи.

 Інформаційні проекти називають ще ознайомлювально – орієнтовними, вони можуть  інтегруватися в дослідницькі проекти і стають їх  частиною.

 У нас діють як довгострокові так і короткотривалі моно - і міжпредметні групові проекти , які можна класифікувати як інформаційні.

 Проектним методом у 9 класі вивчається тема «Розвиток культури др.п.19ст.» , на узагальнюючому уроці учасники  презентують свої наробки ,  ознайомлюють одне одного з якимись особливостями , «цікавинками» у вибраній галузі культури, які оформлюють у вигляді друкованих рефератів  або як мультимедійні презентації.  Цей колективний  проект переріс у індивідуальний  дослідницький проект «Війна очима художників – баталістів», який захищався в Дніпропетровському відділенні МАН.

        Учні 8 класу є учасниками довготривалого інформаційного проекту «Видатні постаті Національно-визвольної війни 1648-1654 років», який перевтілився у більш серйозний дослідницький проект «Політичні погляди гетьманів України періоду Національно-визвольної війни 1648-1654 рр. та Руїни». Перед початком реалізації проекту вони об’єднуються в групи, кожна з яких займається дослідженням діяльності гетьманів , що мали пропольську орієнтацію, проросійську орієнтацію та різновекторну орієнтацію. Результати своїх робіт вони презентують на узагальнюючому уроці «Українські землі в 60-80-х роках 17 ст.»

Учні 7 класу під час вивчення на уроках  історії України теми «Розвиток культури в 14-15 ст.» працювали над колективним середньої тривалості інформаційним  монопроектом «Замки України», який завершився на уроці «Архітектура та містобудування в 14-15 ст.»

Учні 5 та 6 класів задіяні в декількох постійнодіючих монопроектах з відкритою координацією. Інформаційний проект «Я живу на вулиці , яка носить ім`я…» (тема «Географічні назви в історичній науці»), хоча і є довгостроковим і діє з 2007 року є дуже популярним серед учнів , в них пробуджується інтерес до історії та до пошукових і дослідницьких робіт. За результатами роботи створена узагальнююча мультимедійна презентація, яку ми можемо переглядати за необхідності та уточнювати. Під час уроку - практичної роботи «Які назви в моєму селищі нагадують про минуле» відбувається презентація результатів проекту.

        Також ліцеїсти активно беруть участь у творчому міжпредметному  проекті «Легенда про назву селища Межова», кращі роботи друкуються у місцевій газеті , розміщуються на шкільному сайті та на сайті вчителя історії.Минулого навчального року ми започаткували , сподіваюсь, традицію презентувати результати цих двох проектів перед учнями початкових класів.Учні з радістю і гордістю діляться своїми здобутками з молодшими товаришами .                                            Учні 10 класу також  мають можливість брати участь у двох довготермінових інформаційних монопроектах «Соборність України» та «Пам`яті героїв Крут», які завершуються на узагальнюючих уроках під час вивчення теми «Україна в роки боротьби за державну незалежність», на наступний навчальний рік вони поновляться.

5. Прикладні  проекти – відрізняються від інших тим, що результат діяльності їх учасників позначається на самому початку. Цей результат обов’язково орієнтований на соціальні інтереси учасників

У даному проекті важлива організація координаційної роботи в плані поетапних обговорень, коректуванні зусиль як спільних, так і індивідуальних, в організації одержаних результатів і можливих результатів їх впровадження в практику, а також зовнішньої та систематичної оцінки проекту. Даний проект ще називають практично – орієнтованим.Учасники історико-краєзнавчого гуртка ліцею брали участь у регіональному проекті "Межівщина туристична", кінцевим результатом , якого була розробка туристичного маршруту Межовою. Ця робота дала поштовх до наступного довготривалого інформаційного монопроекту.

Щороку в кінці квітня учні 5 класу вирушають в тематичну подрож - екскурсію "Дорогою до Меморіалу" , яка завершується біля Меморіалу на честь тих , хто загинув в роки Другої світової війцни. В ідеалі екскурсоводи-учні старших класів , які вже пройшли свого часу цією дорогою.Потім кожен розробляє свій "Звіт про екскурсію",майже в кожному є фото зроблені під час екскурсії та купа вражень,які презентуються на уроці, а узагальнений матеріал передаємо до місцевої газети розміщуємо на шкільному сайті чи історичному.

Я твердо переконана - з того часу, як я  почала застосовувати метод проектів , ефективність навчання та виховання,  значно покращились,тому що великою перевагою проектної діяльності є вміння, яких набувають учні, а саме:

·                    планувати свою роботу, попередньо прораховуючи можливі результати;

·                    використовувати різні  джерела інформації;

·                    самостійно збирати і накопичувати матеріал;

·                    аналізувати, співставляти факти ;

·                    приймати рішення, аргументувати свою думку ;

·                    установлювати соціальні контакти (розподіляти обов'язки, взаємодіяти один з одним); створювати "кінцевий продукт" - матеріальний носій проектної      діяльності (доповідь,     реферат, мультимедійну презентацію , опис музейного експонату, екскурсію, репортаж, проспект, сценарій відеофільму, статтю, репортаж,  дизайн, альбома і т.д.);

·                    представляти створене перед аудиторією;

·                    оцінювати себе та інших.

б)дослідницька діяльність - змістовна форма для проектної технології

Чому я часто використовую проектну технологію?

Тому що проектування - це особливий тип інтелектуальної діяльності, характерною рисою , якої є практично спрямоване дослідження з перспективною орієнтацією на соціалізацію особистості.

Однією з форм реалізації технології проектів є міні -дослідження.

Структура дослідницької діяльності включає в себе:

·                    предмет інформаційного пошуку,

·                     поетапність пошуку з позначенням проміжкових результатів,

·                    аналіз зібраних фактів, висновки;

·                    коректування (якщо необхідно) первісного напряму;

·                     подальший пошук інформації з уточнених напрямків,

·                    аналіз нових фактів, узагальнення, висновки (і так далі – до отримання даних,що задовільняють всіх учасників проекту);

·                    загальний висновок,

·                    оформлення результатів (обговорення, презентація, зовнішня оцінка).

У процесі дослідницької діяльності в  учнів формуються дослідницькі вміння, які можна розглядати як більш високий, творчий рівень розвитку загальнонавчальних умінь.

Найвжливішими дослідницькими вміннями треба визнати :

·                    вміння бачити протиріччя , формулювати проблему,

·                    ставити мету й завдання дослідження,

·                    вибирати й використовувати методи дослідження,

·                    збирати й аналізувати інформацію,

·                    самостійно планувати діяльність за етапами,

·                    обґрунтувати власну точку зору,

·                    оцінювати власну діяльність.

Робота з формування дослідницьких умінь умовно може бути розділена на три взаємопов'язаних напрями (можливі варіанти):

·                    включения елементів дослідження під час вивчення нового матеріалу,

·                    включення елементів дослідження під час виконання домашніх завдань,

·                    включения елементів дослідження на       позакласних  заняттях ( проведення занять у предметних гуртках, виконання колективних наукових або творчих проектів).

Формування дослідницьких умінь повинне мати комплексний характер, тобто пронизувати різні теми на різних етапах навчальної діяльності.

Методика проведения пошуково –дослідницької діяльності повинна поступово ускладнюватися.

У процес  вивчення нового матеріалу я постійно включаю елементи дослідження . В кабінеті історії зібрані папки наповнені алгоритмами проведення дослідницької роботи : аналіз історичної події (2варіанти) , аналіз історичного фото, карикатури, документа, характеристика діяльяності історичної постаті (2 варіанти), вимоги до створення учнівської мультимедійної  презентації, реферата , повідомлення, ессе ,рецензія відповіді товариша і саморецензія іт.д.Також там знаходиться список латинських афоризмів , які можна використовувати для назв своїх робіт , одночасно розширюючи свій кругозір та підвищуючи свій рівень знань із суміжних дисциплін.

Починаючи з 5 класу ми займаємось міні - дослідженнями , які з часом ускладнюються. Якщо в 5 класі ми структуруємо текст, визначаючи основні факти події та їх особливості , у 7 вчимося створювати історичний портрет,шукаємо характерні риси  , то вже у 9 класі ми виконуємо повний аналіз історичної події,з причинами і наслідками , а в 11 вчимося сформулювати розширене визначення терміну за ознаками , метою та рисами .

Елементи дослідження в домашніх завданнях можуть і повинні бути дуже диференційованими,тобто відповідати різнорівневим групам і допомагати  розвивати різноманітні особистісні здібності, що перетворюються на вміння.

Включения елементів дослідження на позакласних  заняттях відбувається під час проведення занять в історико-краєзнавчому гуртку , виконання  науково-дослідницьких робіт.

Так, наприклад,члени гуртка брали участь регіональному проекті-конкурсі на кращого екскурсовода шкільного музею , присвяченому 140-річчю з Дня народження Т.Г.Шевченка.Для реалізації цього проекту потрібно було створити експозицію , попередньо  наповнивши її експонатами. Основою групи учасників стали учні 9 класу, бо саме в 9 класі ми вивчаємо теми "Кирило- Мефодіївське товариство" та "Роль Т.Г.Шевченка в українському національно-визвольному русі".Одна з учениць вишила рушничок з цитатою із " Кобзаря ", адміністрація допомогла придбати портрет юного Шевченка, який ми замовили у місцевого художника , інший народний майстер подарував нам портрет Шевченка, виконаний в техніці мозаїки , колекцію музейної кімнати наші вчителі поповнили виданнями "Кобзаря" різних років , в тому числі репринтним виданням кін 19 ст. Інші гуртківці зробили описи музейних експонатів, які стали основою для екскурсії. Декілька учнів -"екскурсоводів" розробили свої тексти ексурсії , які ми проаналізувавши ,узагальнили. Екскурсію було зафільмовано та оприлюднено.Описи музейних експонатів розміщені на нашому історичному сайті. Учень нашого ліцею, Будай Максим , захищав у відділенні МАН науково-дослідницьку роботу "Історіософія поглядів Т.Г.Шевченка"

Цей проект став основою для довготривалого внутрішнього монопроекту "Сам собі - екскурсовод".Зараз він перебуває в дослідницькій стадії. Наша музейна кімната поповнюється експонатами , які потребують дослідження згідно чітко визначеного алгоритму.Дослідженнями займаються  учні 5-11 класів.Свої роботи вони оформлюють у вигляді повідомлень,чергова презентація робіт відбудеться на тижні історії. Кращі роботи для взірця та інформування розміщенні на персональному сайті вчителя історії.В перпективі: перетвореня "Описів музейних експонатів " на паспорти. Власне, самі учні можуть розмістити свої роботи на сайті , після перевірки,за умови реєстрації.

        Учні 11 класу ліцею майже щороку беруть участь в обласному конкурсі - захисті своїх науково-дослідницьких робіт в обласному відділенні  МАН у секції "Краєзнавство".За 10 років моєї роботи в ліцеї створено 10 робіт, три з яких ,зайняли призові місця.
Учні-дослідники пройшли гарну школу "соціалізації" , тобто набуття комунікативних навичок.Відповідно до напрямку дослідження вони анкетували ,опитували,брали інтерв`ю у різних респондентів : бібліотекарів ,старожилів, краєзнавців, вчителів історії,музейних працівників (Головинська К.),спортсменів , директорів, тренерів , журналістів , активістів комсомольського руху(СливченкоВ.),спеціалістів рійонної державної адміністрації, головних лікарів , лікарів, середнього і молодшого медперсоналу, працівників селищної та районної ради(Загребельна Т.).

Одночасно учні використовували різноманітні види самостійної діяльності : опрацьовувалась велика кількість додаткової літератури, періодичної преси, матеріали краєзнавчих , історичних та офіційних сайтів, проводились практичні дослідження і відповідно були сформовані висновки та узагальнення стосовно вирішуваної проблеми.

Їхні роботи були апробовані на краєзнавчих конференціях в місцевому музеї.

        Отже, реалізація дослідницьких методик веде до зміни ролі вчителя, з носія готових знань він перетворюється в організатора пізнавальної діяльності своїх учнів, яка має пошуковий,  творчий характер, що сприяє особистому зростанню та соціалізації.